Історична довідка: Будівництво Катерининської залізниці в місті Попасна.
Станція Попасна заснована 1 грудня 1878 року. Будівництво станції пов'язане з прокладанням Донецької кам'яновугільної залізниці.
На південному сході України будуються металургійні заводи, розвивається вугільна промисловість Донбасу, старі транспортні засоби не справляються з вантажопотоком.
А в той час основним транспортом нашого краю, як і всього Донбасу, був гужовий. Довгі обози легендарних чумаків сотні років повільно тягнулися по грунтових дорогах, везли на волах сіль і рибу, хліб і вугілля. Наприклад, запряжений волами і навантажений вугіллям віз, долав шлях від Лисичанська до Луганська, за чотири дні.
Проблема перевезення вантажів і доставка необхідних товарів населенню все більше загострювалася.
І тому в Україні в 1865 році була побудована перша залізниця, яка з'єднала Одесу з Балтою. В цей же час Уряд Росії приймає рішення: за рахунок державної скарбниці почати будівництво Катерининської залізниці. Почали її будувати в 1869 році, вона складалася з двох ліній – загальна довжина яких становила 2700 верст. Верста – це староруська одиниця виміру відстані. 1 верста дорівнює 1066,8 метрів.
Завершено будівництво було в 1884 році. Головними кінцевими шляхами були Катеринослав – Ростов-на-Дону – Маріуполь.
Протяжність ділянки дороги, що проходила через Донбас, становила 332 версти і тут були побудовані такі станції як Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, Щербинівка, Микитівка, Пантелеймонівка і Харцизьк. Ці станції відразу ж взяли на себе величезну масу вантажів - зерно, кам'яне вугілля.
До кінця ХІХ століття Катерининська залізниця повністю окупила всі витрати на її будівництво, а в 1904 р. принесла державній скарбниці прибуток в сумі 16 млн рублів чистого доходу. І все це за рахунок збільшення вантажоперевезень, і у зв'язку з масовим початком перевезення пасажирів. Першим начальником Катерининської залізниці був призначений Верховцев.
Новим важливим кроком у вирішенні транспортної проблеми було будівництво Донецької кам'яновугільної залізниці, протяжністю 479 верст. Дозвіл на будівництво цієї дороги отримав російський промисловець Савва Іванович Мамонтов.
З 1875 року по 1878 рік будується ділянка в районі Попасної и вже 1 грудня 1878 року пішли перші поїзди з Попасної до Дебальцево та Краматорська, а в 1879 році і до Лисичанська. У 1895 році лінія була продовжена до Куп’янска.
Малопотужні трьох-чотиривісні паровози іноземного та вітчизняного виробництва водили вагони, місткістю до 15 тонн вантажу. Товарні поїзди складалися з 18-25 вагонів, а пасажирські – з 4-5 вагонів. Швидкість цих паровозів не перевищувала 14 верст на годину.
Одночасно з будівництвом дороги будувалися головні і допоміжні служби: вокзал станції Попасна був побудований в 1893 році і працює по сьогоднішній день. Незважаючи на всі реконструкції, його архітектурний стиль не був видозмінений. З'явилася служба руху, паровозне і вагонне депо, телеграф, водонапірна вежа. Відразу ж почався набір робітників. Найшанованіша була служба руху. Тут люди проходили навчання, складали іспити, отримували формений одяг, взуття та хорошу зарплату.
При кожній станції відкривався торговий і лікарський ділянки. Значення Попаснянського вузла дуже зросло. У зв'язку з ростом станції спостерігається і швидке зростання населення в селищі. Робітники, які прибули в Попасну з довколишніх сіл на заробітки, будували тимчасові землянки, але потім залишалися тут назавжди і обзаводилися ґрунтовним житлом. Так зростало селище. І якщо в 1903 році в Попасній проживало 3775 жителів, то в 1912р. - 6000 чоловік.
На початку ХХ століття Попасна стала великим залізничним вузлом, через який на північ країни відправлялися вугілля і метал з Донецького вугільно-металургійного басейну. Було відкрито спеціалізоване 2-х-класне залізничне училище з підготовки кваліфікованих кадрів для Катерининської залізниці.
