В Україні продовжується поетапне впровадження норм Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій»
Ухваленим Верховною Радою України Законом «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (від 20 серпня 2024 року №8371) забороняється діяльність Російської православної церкви (РПЦ) як іноземної організації, що підтримує агресію проти України.
Рішення ухвалено з огляду на те, що РПЦ фактично стала ідеологічною опорою держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів проти українського народу.
Відповідно до нового закону, релігійні організації, що мають зв’язок із РПЦ, зобов’язані розірвати будь-яку підлеглість Москві. Передбачено чітку процедуру: Державна служба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) досліджує можливі зв’язки таких організацій із РПЦ, і за їх підтвердженням видає припис про необхідність розірвання відносин. Якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, остаточне рішення ухвалюватиме суд.
Зауважимо, що закон не забороняє діяльності будь-якої української церкви, включно з Українською Православною Церквою (УПЦ), якщо вона розірве підпорядкування РПЦ. У ньому чітко встановлено, що відповідне положення не застосовується у разі, якщо особи, які входять до керівних органів РПЦ, публічно заявляють про свій вихід з її керівних органів і розривають зв'язок з цією церквою.
20 травня 2025 року сплив встановлений законом термін, упродовж якого Українська православна церква (УПЦ) мала добровільно розірвати зв’язки з Російською православною церквою (РПЦ).
Раніше, 9 травня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв дві постанови в контексті реалізації положень Закону, а саме, постанову № 543 «Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена» та постанову № 541 «Про затвердження Порядку розгляду питання щодо підтвердження фактів використання релігійної організації для пропаганди ідеології «русского міра».
Україна не вимагає змін у вірі, богослужіннях чи мові, а лише припинення структурної залежності від релігійного центру в країні-агресорі.
Це рішення відповідає практикам західних демократій, де також діють обмеження щодо організацій, які становлять загрозу національній безпеці.
Влада наголошує, що закон спрямований винятково на захист конституційного ладу, без утисків свободи совісті чи релігії. Цей підхід підтримали Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, а також більшість українців за даними соціологічних досліджень.