Український оберіг, що пройшов крізь покоління: на Тернопільщині відбувся ІІ фестиваль ляльки-мотанки, ідейною натхненницею якого є рубіжанка Олена Хмельницька
30 червня 2026 року у місті Кременець Тернопільської області відбувся другий в Україні фестиваль-конкурс «Чарівний світ ляльки-мотанки», присвячений українським захисникам та героям.
Ініціаторкою та організаторкою заходу стала методистка Рубіжанського міського Центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, голова ГО «Воїни Світла. Рубіжне» Олена Хмельницька. Фестиваль проведено за підтримки Департаменту культури і туризму Тернопільської обласної військової адміністрації та Тернопільського обласного методичного центру народної творчості.
У Кременецькій школі мистецтв ім. М. Вериківського, де проходив фестиваль, було представлено 1275 ляльок-мотанок з різних регіонів України, а також із Німеччини, Австрії, Польщі, Словаччини та Білорусі. За результатами офіційної фіксації представник Національного проєкту «Книга рекордів України» Віталій Іваніцький засвідчив встановлення рекорду України у номінації «Найбільша кількість ляльок-мотанок на одній локації».
Також у межах фестивальної програми журі оцінювало близько 300 конкурсних робіт у шести номінаціях. Представники Рубіжанської громади Сіверськодоеецького району та інших громад Луганщини здобули призові місця:
Лілія Штепа — у номінації «Лялька-оберіг»;Марія Літвінова та Кіра Ткаченко — у творчій номінації за літературні твори про ляльку-мотанку;Юлія Петренко — у номінації «Традиційна лялька-мотанка».Фінальною частиною заходу стало створення спільної ляльки-мотанки у форматі пазла, який складали переможці фестивалю. Ескіз артоб’єкта розробила учениця ліцею міста Рубіжного та вихованка Рубіжанського міського Центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді Лілія Штепа.
Фестиваль об’єднав учасників з різних регіонів України навколо збереження українських традицій, культурної спадщини та національної ідентичності, вдячності нашим Героям, а для жителів нашої області він став своєрідною присвятою Луганщині, яка попри біль і важкі випробування продовжує жити, сподіватися, творити та плекати український незламний дух.