Щороку в третю неділю травня Україна вшановує День пам’яті жертв політичних репресій

У цей день ми згадуємо мільйони українців, чиї життя були зруйновані комуністичним тоталітарним режимом лише за прагнення жити вільно, мислити незалежно та зберігати свою національну ідентичність.

За оцінками істориків, упродовж ХХ століття через репресивну систему СРСР пройшли мільйони українців. Лише в період Великого терору 1937–1938 років в Україні було засуджено понад 260 тисяч осіб, із яких значну частину розстріляно. Загалом же кількість жертв політичних репресій, депортацій, ув’язнень у таборах ГУЛАГу та примусових виселень вимірюється мільйонами. Цілі покоління української еліти були знищені або змушені мовчати.

Ми вшановуємо не лише тих, хто відкрито боровся за незалежність, але й тих, чий опір був тихим, але не менш значущим. Українські письменники, художники, музиканти, священники навіть у найтемніші часи зберігали культуру, мову та віру, передаючи їх наступним поколінням. Саме завдяки їм українська ідентичність вистояла, попри систематичні спроби її знищення.

Сьогодні ця пам’ять набуває особливого значення. Сучасна росія, наслідуючи практики тоталітарного минулого, знову застосовує репресії проти українців: незаконні затримання, катування, депортації, переслідування мирного населення на тимчасово окупованих територіях. Історія болісно нагадує про себе, але водночас дає нам силу чинити опір.

Наш обов’язок — повернути із забуття імена всіх жертв, відновити історичну справедливість і передати правду майбутнім поколінням. Пам’ять про репресованих — це не лише скорбота, а й наша моральна опора, джерело сили та важливий елемент боротьби за свободу і незалежність України.

Пам’ятаємо кожного. Вшановуємо їхню долю. І продовжуємо боротьбу за гідне майбутнє нашої держави.