22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави. Цього року Попаснянським краєзнавчим музеєм було підготовано онлайн фотовиставку та інформаційний екскурс в історію місцевого підпільного руху – «Партизанський загін «Грізний» – 1941 – 43 роки».
Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами. Керівництво цими загонами здійснювалося Миколою Попудренком та Сидором Ковпаком. У нашому невеликому місті Попасна також діяв партизанський загін. Його було створено у жовтні 1941 року на Попаснянському вагоноремонтному заводі з робітників підприємтсва. Спочатку загін налічував лише 49 осіб. Його командиром призначили Миколу Платоновича Михайличенко, а заступником з розвідки – Григорія Павловича Преймакова.
Перші місяці загін діяв в районі Попасної і в прифронтовій смузі, а після захоплення міста німцями 16 листопада 1941 року загін перебазувався у сусідній Первомайськ.
Виконуючи завдання командування, загін вісім разів брав участь у боях на передовій по знищенню вогневих точок противника і захопленню полонених. Більше десяти разів його окремі групи переходили лінію фронту для збору розвідданих про живу силу і вогневі точки противника, корегували вогонь по важливих стратегічних об'єктах противника. З підходом німців до Луганська (колишній Ворошиловград), влітку 1942 року, партизанський загін перейшов в Кремінські ліси, де відбулося його поповнення з інших населених пунктів Луганської та Донецької областей. У підсумку був створений загін зі 120 чоловік, який постійно розростався, і до 1943 року вже налічував 800 чоловік. Тоді він й отримав назву «Грозний». Командиром нового об'єднаного загону став Яків Іванович Сиворонов, а комісаром призначили Терентія Трохимовича Макарова. Начальником штабу тоді був Микола Михайлович Михайличенко, а заступником командира з розвідки Григорій Преймаков. Командиром же розвідгрупи тоді призначили досвідченого розвідника Миколу Тимофійовича Тимофеєнко.
Коли у червні 1942 року німці пішли в новий наступ, 17-го числа об'єднаний партизанський загін зайшов в Кондрашевський ліс і, пропустивши повз себе німців, опинився в тилу ворога.
Загін кілька разів здійснював напади на поліцейські ділянки і автоколони фашистів, чим привернув їх пильну увагу. Німці кинули великі сили на пошуки і розгром «Грозного». Командир Яків Сиворонов отримав наказ перебратися в Кремінне і Краснолиманські ліси. Там до Попаснянського загону влилася рота і мінометний батальйон під командуванням Савіна і Хайруддінова. Саме з цього моменту до партизанського загону, який тоді ж отримав назву об’єднання «Грозний», входило 5 загонів. Протягом 7 місяців об’єднання діяло на територіях трьох областей: Донецької, Луганської та Харківської, аж до звільнення Лівобережної України. Об’єднання «Грозний» боролося з ворогом і на Правобережній Україні до повного визволення батьківщини від нацистів.
Вже опісля частина «Грозного» влилася в регулярну армію, а решта були демобілізовані. Тож, створений на початку війни на вагоноремонтному заводі, в мало кому відомому місті Попасна, партизанський загін переріс у з'єднання партизанських загонів «Грозний» республіканського значення.
За роки своєї боротьби з нацистами загін провів 108 великих боїв зі знищення живої сили і комунікацій противника, не рахуючи дрібних операцій. Так, було пущено під укіс 22 ворожих ешелони з пальним, живою силою і технікою ворога, знищено майже 2,5 тисячі німецьких солдат і офіцерів, підірвано 5 сухопутних мостів в різних областях України, знищено понад 12 кілометрів телефонно-телеграфного зв'язку, відбито у противника більше двох тисяч голів худоби, підірвано два великих залізничних моста і повністю паралізовано будівництво нового моста через Дніпро в районі міста Черкаси. І це далеко не повний перелік героїчних подвигів наших партизан.