«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження», — йдеться у Резолюції Генасамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.
Символом найвищого цинізму став напис «Arbeit macht frei» («Праця звільняє») над воротами табору Аушвіц-Біркенау. Це гасло було жорстокою маніпуляцією, що давала ілюзію порятунку через працю там, де насправді панували голод, газові камери та крематорії.
Сьогодні українські полонені у більшості випадків нагадують в’язнів нацистських таборів і свідчать про той же нацистський «порядок» у сучасних російських катівнях.
Також із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну ключові місця пам’яті про Голокост в Україні стали об’єктами нападу з боку російських загарбників — зокрема це Бабин Яр у Києві і Дрогобицький Яр у Харкові.
Як зазначали в Інституті національної пам’яті, повномасштабна війна Росії проти України «виразно засвідчила, що пасивна пам’ять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення».
Ми маємо пам’ятати минуле, щоб захистити майбутнє. Об’єднуємо зусилля, щоб не допустити подібних злочинів.
Схиляю голову перед пам’яттю мільйонів жертв Голокосту. Вічна пам’ять усім, хто загинув від рук агресора у наші дні 

