Для представників військових адміністрацій району та підпорядкованих установ пройшов тренінг із впровадження інклюзії
За співпраці Сіверськодонецької районної державної адміністрації — районної військової адміністрації та благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр» 8 квітня 2026 року відбувся тренінг для працівників соціальної сфери району, а також фахівців у галузі архітектури та будівництва, присвячений питанням впровадження інклюзії та безбар’єрності.
Спікеркою заходу стала радниця з питань інклюзії людей з інвалідністю БО «Координаційний гуманітарний центр», амбасадорка безбар’єрності в межах Всеукраїнської кампанії «Безбар’єрність — це коли можеш», юристка та правозахисниця Ольга Бакуліна.
Заступниця голови РДА Олена Сухомлін, яка була присутня на заході, зазначила, що для релокованих громад району питання практичного впровадження принципів безбар’єрності у щоденній роботі є не менш важливим, ніж для інших громад і регіонів країни.
Під час тренінгу учасники ознайомилися із сучасним підходом до розуміння інвалідності, який враховує вплив середовища та бар’єрів на життя людини, а також із концепціями постійної, тимчасової та ситуаційної інвалідності.
Окрему увагу було приділено формуванню коректної комунікації. Спікерка наголосила, що в центрі уваги завжди має бути людина, а не її діагноз чи обмеження. Учасники отримали практичні рекомендації щодо використання людиноцентричної мови, уникнення стереотипів, узагальнень і стигматизуючих висловлювань.
Важливим блоком тренінгу стало обговорення бар’єрів, з якими стикаються люди з інвалідністю, зокрема:
фізичних (архітектурна недоступність, відсутність безперешкодного доступу);інституційних (недосконалість процедур, послуг, політик);інформаційних (недоступність інформації у зрозумілих форматах);ставленнєвих (упередження, стереотипи, дискримінаційні установки).Також було розглянуто історичні аспекти ставлення до людей з інвалідністю та еволюцію підходів — від ізоляції до формування інклюзивного суспільства. У цьому контексті наголошено на важливості:
спілкування безпосередньо з людиною, а не через супроводжуючих;поваги до особистих кордонів і права на самостійність;уникнення жалю та надмірної героїзації;створення комфортного та безпечного середовища для всіх.