28 липня Україна вшановує пам'ять тих, хто був страчений, закатований або загинув у полоні

Три роки тому, в ніч з 28 на 29 липня 2022-го року росією було скоєно один з найбільш зухвалих воєнних злочинів проти полонених – масове вбивство бійців «Азову» в Оленівці.

Цей акт нелюдської жорстокості росіян не був ні першим, ані останнім, бо системні злочини проти полонених стали частиною політики й ідеології країни-агресора. Нащадки організаторів Великого терору та геноцидів голодом, концтаборів для своїх же співгромадян зараз знову цинічно руйнують цивілізацію, збудовану на гуманізмі і демократичних цінностях.

Починаючи з 2014 року, Луганщина і Донеччина вже зіткнулась з прикладами розправи над українцями – від вбивств проукраїнських активістів російськими бандформуваннями до організації сумнозвісної «Ізоляції».

Сьогодні ми згадуємо не лише воїнів, які загинули в полоні, а й тих, хто залишався на окупованих територіях і не зрікся своєї позиції навіть під загрозою смерті.

Досі в російському полоні томляться тисячі українців, серед яких – наші земляки. Ми маємо пам’ятати про кожного та кожну з них. На нас відповідальність – діяти кожний у свій спосіб, аби війна закінчилась і всі наші повернулись додому, а кожен причетний до катувань українських військових отримав свій справедливий суд.

Схиляємо голову у скорботі на вшанування пам’яті про героїв, чиї світлі життя забрала ворожа неволя. Продовжуємо боротьбу за людяність.

Слава Україні!